Прощенное воскресенье в вольнянском храме

Сыропу́стная Неде́ля – последнее воскресенье перед Великим Постом, этим днем заканчивается сырная седмица. Сыропустная неделя также называется «Прощёным воскресеньем», т.к. в этот день по традиции принято просить друг у друга прощение перед вступлением в Пост.

Прощёное воскресенье – последнее воскресенье накануне Великого поста, имеет три названия: Неделя сыропустная (сырная), Адамово изгнание и Прощеное воскресенье. Неделей сыропустной этот день называется потому, что совершается заговение на сырную и молочную пищу (молочный сыр типа брынзы был основной скоромной пищей монахов). Наименование «изгнание Адамово» связано с тем, что само богослужение (почти все песнопения Триоди) посвящено воспоминанию создания человека, его падения и изгнания из рая. Наконец, название «Прощеное воскресенье» обусловлено совершением вечером в этот день Чина прощения.

Основа чина прощения связана с древней традицией египетского монашества. Согласно этой традиции, на период Святой Четыредесятницы иноки удалялись в безлюдные пустынные места (как это описано, например, в житии преподобной Марии Египетской). Там они усиливали аскетические подвиги, предаваясь сосредоточенной напряженной молитве и покаянию, ради особого внутреннего очищения, достойного приготовления к Пасхе.

Однако прежде чем покидать стены обителей, братия собирались для совместного богослужения. Это происходило в последний день Сырной седмицы. В этот день испрашивали друг у друга прощения, забывали накопившиеся обиды, заручались благословением. По окончании вечерни монахи расходились. Эта добрая монашеская традиция главным образом была связана с заповедью Христа о прощении ближним их прегрешений (Мф.18:21-22), хранении мира, любви (Мк.12:31).

Вот и в Вольнянском Свято-Владимирском храме в последний день Сыропустной недели собрались прихожане. Протоиерей Вячеслав Гончаренко рассказал о том, что начинается Великий пост и что в этот день очень важно искренне попросить прощения. А за тем, по старой доброй традиции, все угощались сладким чаем с блинами.

Масляна благодійна акція

Коли навкруги добрі справи робляться, то й буде добре. З благословення Бажанішого Митрополита Київського і всія України Онуфрія у Церкві Архистратига Божого Михаїла, що розташована у селі Михайлівка Вільнянського благочиння, було проведено благодійну акцію!

Недільного ранку 19 лютого після Божественної літургії здійснено благодійний ярмарок, на якому до продажу було представлено багато традиційної для Масляної випічки. Смачненькі вироби кулінарного мистецтва були спечені прихожанами православного храму. Всі пожертвувані кошти з цієї благодійної акції будуть направлені на підтримку місцевих підрозділів Збройних Сил України.

По завершенню ярмарку протоієрей Віктор Хоптар подякував усім прихожанам за участь у благодійності!

Панихида и возложение цветов афганцев

Ежегодно 15 февраля в Украине отмечается День чествования участников боевых действий на территории других государств. Эта памятная дата приурочена к годовщине вывода советских войск из Афганистана в 1989 году.

Официально в Украине дата была установлена 11 февраля 2004 года Указом Президента на замену советскому Дню памяти воинов-интернационалистов и «… в поддержку инициативы общественных организаций и с целью чествования граждан Украины, которые выполняли воинский долг в Афганистане …». По ежегодной традиции, 15 февраля 2016 года, в Свято-Владимирском соборе Вольнянска состоялась панихида по воинам-афганцам.

Заупокойное богослужение совершил начальник Вольнянского благочиния протоиерей Вячеслав Гончаренко. После панихиды состоялось возложение цветов к памятнику погибшим воинам в Афганистане. Вечная память всем усопшим воинам, защищавшим землю и исполнявшим свой долг перед Родиной.

Подарки детям в Рождество Христово

Настоящая, временная Жизнь и даруется нам от Бога, и сохраняется Его Промыслом для того, чтобы приготовить и воспитать нас к наследию - Вечной Жизни. Поистине, настоящая временная Жизнь, без надежды Будущей Вечной, есть одна суета. Для верующих мир сей есть место подвигов благочестия и добродетели, место беспрерывной борьбы и сражений, где они должны и могут показать, точно ли сохранили свою верность к Господу своему до последнего издыхания своего, и получить от Его руки неувядаемый венец победы и славы!! " Имейте любовь между собой, - говорит Христос, Спаситель мира, - тогда все узнают, что вы Мои ученики".

Накануне Рождества Христова в Рождественский сочельник настоятель храма в честь пророка Божия Ильи села Терновка Вольнянского благочиния протоиерей Алексий Растворов поздравил детей переселенцев с наступающим праздником и вручил подарки от благодетелей!

По милости Божией Господь сподобил нас единой духовной семьёй праздновать праздник Рождества Христова. Дай, Господи, чтобы Богомладенец родившийся, принесший на землю мир и благоволение в человеке и нам всем, Отечеству нашему, Церкви даровал этот мир, благоденствие и единомыслие во всем! Кто постился, тому и радость праздника, чистые сердцем только могут Бога понять, постящиеся могут ощутить и праздник Рождества Христова! Всех со святым праздником!

Психологическая поддержка беженцев священнослужителями

11 января 2023 на Рождественские святки настоятель храма святой блаженной Ксении Петербургской иерей Дмитрий Савченко вместе с матушкой Наталией поздравили с 90-летием рабу Божью Нину. Эта женщина - беженка, которая много лет служила певчей в храме с. Балки. В данный момент она проживает в поселке Каменный.

Всем давно известно, что в свой день появления на свет Божий человек очень уязвим. Церковь очень активно помогает всем страждущим, а особенно в наше время — беженцам, которые ежедневно нуждаются в помощи, в утешении, в самом элементарном для того, чтобы продолжать жить.

Помощь благочинного на восстановление

Ежегодно в день памяти святителя Николая Чудотворца (19 декабря) по доброй традиции в рамках епархиального проекта «Любовь милосердствует» протоиерей вольнянского Свято-Владимирского храма Вячеслав Гончаренко передал заведующей детским отделением многопрофильной больницы г. Вольнянск Ирине Георгиевне Грубе сертификат на сумму 10000 грн. Эти деньги, собранные прихожанами и священниками Запорожской епархии Украинской православной церкви, переданы на благое дело – на восстановление разрушенного родильного отделения больницы.

Война – великое бедствие. Всё самое живое, самое одухотворённое в это время можно превратить в мёртвую букву закона. Только забота, помощь и всепрощающая любовь помогут преодолеть все трудности.

«Любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас» (Мф. 5, 44).

Эти слова сожгли языческий мир. Ибо они были не только «заповедью», но и выражением Божественной любви к людям. Так говорил Тот, Кто добровольно взял на Себя все грехи мира. Так говорили ученики Его, для которых эта любовь была не отвлечённым «правилом», а живой действительностью. В наши дни даже здесь оказался возможен мёртвый догматизм, превращающий дух животворящий в мертвящую букву отвлечённой догмы.

Добра заслуговує кожна людина, яка потребує нашої допомоги

У цей непростий час кожен із нас не може залишитися байдужим, коли довкола є стільки людей, які потребують допомоги. Адже є ті, хто наразі не має що їсти, немає ніякої підтримки. З першого дня вторгнення російських військ Українська Православна Церква засудила цю війну та послідовно виступає за збереження суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України.

Священнослужителі та віряни нагадують, що Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої. У своєму управлінні УПЦ керується патріаршою Грамотою від 27 жовтня 1990 року. Українська Православна Церква не тільки словом, а й ділом підтримує наших захисників, надає прихисток вимушеним переселенцям, допомагає всім тим, кого війна позбавила найнеобхіднішого для життя.

Так за 9 місяців воєнного протистояння священнослужителі та парафіяни Вільнянського благочиння передали на окуповані території та безпосередньо до міст та селищ, які щодня зазнають ворожих обстрілів більше 300 кг продуктів харчування, 280 кг одягу. Також було передано ліків на суму близько 30 тис. грн, дитячого харчування на 5, 5 тис. грн, засобів дитячої гігієни – 3800 грн, а ще дитячі іграшки та засоби побутової хімії.

До храмів Вільнянського благочиння звертаються за допомогою і вимушені переселенці. За 9 місяців храми Української православної церкви Вільнянського краю придбали та роздали продуктів харчування на 38 тис. грн, на 10 тис. грн ліків та майже на таку ж саму було придбано і передано продукти харчування, засоби гігієни, одяг, іграшки та засоби побутової хімії сім’ям вимушених переселенців з малолітніми дітьми. 105-ти особам з числа внутрішніх переселенців було надано житло. Днями за проханням людей, які були змушені покинути свої домівки, було передано 5 комплектів новенької постільної білизни.

Майже щодня священнослужителі УПЦ отримують велику кількість звернень від військовослужбовців, які є парафіянами цієї Церкви, щодо можливості звершення різних священнодій за їх участі, особливо Сповіді, Святого Причастя та простої розмови, як виду психологічної підтримки. Військовослужбовцям служителі та віряни Вільнянського благочиння за час військового протистояння передали 900 буханок хліба, продуктів харчування на 10 тис. грн, ліків на 3000 грн, побутової хімії на 1,5 тис. грн, засобів особистої гігієни на 1000 грн, а також 10 комплектів постільної білизни та одяг.

Через військові дії, від яких потерпає Україна, в усіх лікарняних закладах гостро відчувається нестача препаратів крові. Зараз такої допомоги потребують багато людей: наші захисники-військослужбовці ЗСУ, які проходять лікування та реабілітацію після поранень, а також ті, хто потрапив сюди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, різноманітних важких травм та інше. Щонеділі віряни і священнослужителі УПЦ здають кров у рамках суспільно-церковного благодійного проекту «Любов милосердствує».

У своїй недільній проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій нагадав, що за словами апостола Павла, «якщо хтось про своїх i особливо про домашнiх не пiклується, той вiдрiкся вiд вiри i гiрший за невiрного» (1Тим. 5:8).

«Ми повинні робити добро насамперед тим, які поряд з нами, нашим домашнім, рідним, близьким. Але не лише ці люди заслуговують на добро, — зазначив він. — Добра заслуговує кожна людина, яка потребує нашої допомоги».

Як підкреслив Його Блаженство, «людина, яка робить добро всім, у міру своїх сил і можливостей, уподібнюється до Небесного Бога Отця, який добрий до всіх — і до невдячних, і до злих».

Голодомор - важно помнить и не забывать

Ежегодно в каждую четвертую субботу ноября в Украине чтят память одно из страшных трагедий 20-го века – голодомор. На территории Украины в 20-ом веке официально было зафиксировано три периода голодомора - в 1921-1923, 1932-1933 и 1946-1947 годах.

У вольнянского памятного знака жертвам всех тех страшных лет 26 ноября 2022 года заупокойную литию отслужили протоиерей Вячеслав Гончаренко и иерей Вячеслав Рябчун. Вместе с прихожанами храма они зажгли свечу памяти и молились об упокоении душ, умерших от голодоморов и о том, чтобы поскорее воцарился мир в нашей стране.

К сожалению, история способна повторять события. Уже девять месяцев в Украине идет кровопролитное вооруженное противостояние, так было и почти 100 лет назад. В данный момент очень важно помнить историю того времени, чтобы не допустить ее повторения. Необходимо четко понимать и осознавать важность каждого кусочка хлеба и ложки каши, вспоминая с каким трепетом к продуктам питания относились наши родители, бабушки и дедушки.

Также важно помнить, что, если у тебя есть что-то в избытке, поделись этим с тем, кто в этом нуждается. Сейчас очень много людей ежедневно выезжает с тех мест, где идут бои. Иной раз в дороге они проводят недели, поэтому очень важно окружить каждого нуждающего теплом.

Обновлено 26.11.2022 22:07

Прихожане Ильинской церкви из Терновки мололись о почивших православных христианах

4 ноября в селе Терновка Вольнянского благочиния настоятель храма в честь пророка Ильи протоиерей Алексий Растворов и прихожане церкви молились об упокоении всех от века почивших православных христиан.

Милосердие Божие беспредельно к нам грешным, и особая бывает радость душам усопших, когда по ним служат панихиды. Когда христиане, особенно в великие поминальные субботы (как сейчас), молятся все вместе, сообща - радость бывает грешникам, находящимся в аду.

Церковь молиться, христиане молятся - значит есть надежда. С этой надеждой они и продолжают свое осуждение на муку, ожидая страшного суда Божия. Мы живём надеждой на будущую встречу в жизни Вечной, где нет ни печали, ни болезни, ни воздыхания, но есть жизнь в радости, Жизнь Вечная, жизнь бесконечная.

В будущей жизни все мы увидимся, все узнают друг друга, и бабушек, и прабабушек, и прадедушек - всех будем знать в Вечной Жизни. И, по учению святых отцов, многих Господь по молитвам Церкви, по молитвам Пресвятой Богородицы, по молитвам родственников простит и дарует им Царство небесное. В число этих помоги нам, Господи, войти - прощенных, но не осуждённых!

Як не влаштувати пожежу, обігріваючи своє житло

У зв’язку з початком опалювального сезону, Запорізьке районне управління ГУ ДСНС України у Запорізькій області звертається до громадян з проханням проявляти особливу пильність та обережність при використанні обігрівачів, газового та пічного опалення, а також електричного обладнання. Ретельно дотримуйтесь правил безпеки життєдіяльності. Пам'ятайте: несправне пічне опалення, використання саморобних електрообігрівачів, порушення правил експлуатації газового обладнання – основні причини пожеж та загибелі людей на них.    

Звертаємось до батьків з проханням не залишати дітей без нагляду дорослих. Не допускайте трагедії в Вашій родині. Розповідайте своїм дітям про небезпеку гри з вогнем, навчайте їх правилам пожежної безпеки. Обмежте користування дітей газовими та електричними приладами. Зберігайте сірники та запальнички в недоступних для дітей місцях. Шановні батьки, життя дітей у Ваших руках!

Окремо звертаємося до керівників підприємств, установ та організацій з проханням виявити підвищену увагу при використанні електричного, газового та іншого обладнання на виробництві та для опалення.

З метою запобігання надзвичайних ситуацій, рятувальники Запорізького району нагадують громадянам про основні вимоги, норми та правила щодо користування різними опалювальними приладами.

Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом всього опалювального сезону; опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі – не рідше одного разу на три місяці.

Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій відповідно до вимог будівельних норм не менше 38 см від дерев’яних конструкцій перекриття горища.

Відстань від печі чи від електрообігрівачів до стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів – не менше 1,25 м.

Біля кожної печі перед топковим отвором на підлозі повинен бути металевий лист розміром не менш 0,5х0,7 м.

На горищах усі димові труби й стіни, в яких проходять димові канали, мають бути оштукатурені.

 

Під час експлуатації пічного опалення не допускається:

 

• залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
• користуватися печами й осередками вогню, які мають тріщини;
• розміщати паливо й інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топковим отвором;
• зберігати не загашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці;
• сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;
• застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті рідини, топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цього виду палива;
• використовувати для опалення дрова, довжина яких перевищує розміри топки;
• здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топки;
• використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;
• прокладати димоходи опалювальних печей поверхнею горючих основ;
• здійснювати топку печей під час проведення у приміщеннях масових заходів;
• закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;
• зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;
• використовувати для димових труб азбестоцементні й металеві труби, влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димоходи.

Також з настанням осінньо - зимового періоду збільшуються випадки виникнення пожеж внаслідок несправностей та порушень правил пожежної безпеки при експлуатації електромереж. Так на території колишнього Вільнянського району лише за жовтень місяць сталося 4 пожежі в наслідок короткого замкнення електромережі.

Це є результатом того, що у повсякденних турботах, рятуватись від холоду людям на ряду з побутовими електроприладами доводиться вмикати обігрівачі чим спричиняють перевищення струмового перевантаження електромережі. У разі тривалого перевищення допустимих струмових навантажень відбувається перевантаження проводів, у результаті чого вони не встигають віддавати тепло навколишньому середовищу і нагріваються, це саме і призводить до займання ізоляції.

Електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі та інші побутові електроприлади та апаратура повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення, не допускайте надмірного підключення споживачів.

Лише дотримуючись елементарних правил безпеки, ви зможете запобігти надзвичайній ситуації.

 

Головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям

Запорізького РУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області Руслан Шпак

Хоробрий воїн, який назавжди залишився молодим

Здавалося б, можна жити, любити, народжувати дітей… Можна, але на жаль не усім. Жорстока війна, про яку більшість населення України знало тільки з розповідей своїх батьків, дідусів і бабусь, або бачило у кінофільмах, наразі вже 8 місяців триває в Україні. Багато справжніх воїнів і захисників Вільнянського краю після оприлюднення вранці 24 лютого жахливих новин про те, що ворог зайняв майже 70% території Запорізької області, відправилися боронити Батьківщину.

У далекому 1993 році у передостанній день жовтня у селі Богатирівка Михайлівської сільської ради народився жвавий хлопчина Артур Матевосян. Так сталося, що коли йому виповнилося два рочки, матері прийшлося залишити маленького Артурчика на виховання своїм батькам, але вона його не забувала та при нагоді поверталася додому, щоб пригорнути до себе синочка. Згодом, коли дідусь з бабусею відійшли у вічний спокій, опікунство над юнаком отримав рідний дядько Олександр, з яким Артур завжди радився та ділився своїми досягненнями. З самого малку хлопчина серед інших дітей виділявся тим, що завжди був готовий прийти на допомогу будь-кому і вважав, що ніколи не можна ображати слабших.

Закінчивши школу, хлопчина пішов навчатися до профтехучилища, де отримав освіту за фахом електрогазозварника. Не вагаючись одразу ж подав документи до Запорізького національного технічного університету, де провчившись 4 роки, мав завершити навчання, бо на той час вже мав дружину і новонародженого синочка. Але Артур не сидів вдома, а почав працювати, щоб була змога утримувати родину. Життя складне, а тому іноді трапляється так, що різні погляди на соціально-побутові питання стають причиною розірвання шлюбних відносин. Артур покинув родину, але завжди піклувався про сина.

У 2019 році молодик знайомиться з прекрасною дівчиною Маргаритою, яка стала для нього найкращою серед інших. Закохана пара майже ні на мить не розлучалася. Маргарита зізнається, що Артур підкорив її серце своєю чесністю та відповідальністю. Він ніколи не мав поганого настрою, а коли Рита через щось засмучувалася, то намагався її якомога швидше розвеселити.

-Мені дуже сподобалось, як Артур ставився до життя – він його любив й намагався іншим на своєму прикладі показати як це можна зробити, - розповідає Маргарита. – А ще я зрозуміла, що він прекрасний та люблячий тато. Ось, наприклад, ми з ним могли прогулюватися чи то в Богатирівці, чи то в Запоріжжі і якщо раптом Артур бачив, що десь поряд ображають дитину, то він обов’язково за неї заступиться. Він дуже любив дітей, а тому в його кишенях завжди знаходилися цукерки для малечі.

З 2018 року Артем працював на заводі «Запоріжсталь» і тому, коли 24 лютого в Україні почалися страшні події, він, не вагаючись, пішов до військкомату щоб відправитися на захист своєї держави. Долаючи ворога спочатку на Харківському напрямку, а потім під містом Бахмут Донецької області, Артур ні на мить не забував про свою кохану. Він навіть запропонував їй одружитися, на що Рита відповіла «так». 16 липня 2022 року в урочистій обстановці створилася нова українська родина.

Перебуваючи на фронті, Артур майже щодня телефонував своїй коханій дружині і вмовляв її не хвилюватися, запевняючи, що все буде добре, що ворог обов’язково буде переможений, а він, Артур, повернеться до неї. Одного дня юнак не зателефонував Риті, також й не прийшло від нього й смс-повідомлення, яке він завжди відправляв, якщо не міг зателефонувати особисто. За декілька днів до дому молодої родини під’їхав автомобіль і двоє військових сповістили сумну новину.

На жаль, хоробре серце справжнього волелюбного воїна зупинило свій рівномірний життєвий хід на початку жовтня. В останню путь Артура проводжала вся Богатирівка та Михайлівка, а також ті хто добре знав юнака. Кажуть, що чоловіки не плачуть, а лише засмучуються. Засмучено проводжали свого побратима товариші по службі, крадькома витираючи скупу чоловічу сльозу. 28 жовтня Артуру Матевосяну мало б виповнитися 29 років …

Мир божий под микроскопом

Именно так назвали урок занимательной биологии, проведенный в помещении при храме Всех святых на Руси просиявших села Люцерна Вольнянского благочиния.

Уроженка этого села Мигдаль Лариса Павловна, которая работает энтомологом в Запорожской областной фитосанитарной лаборатории, организовала и провела этот урок. Настоятель иерей Константин Антонюк, прихожане храма и жители села разных возрастов с неподдельным интересом прослушали лекцию о микро и макромире, а затем перешли к практическим познаниям.

Оказывается, обычные вещи, применяемые в нашем быту, невызывающие никакого внимания на первый взгляд, под микроскопом выглядят удивительным образом. Например, соль выгладит как снег. Перо птицы, чем-то напоминает лист дерева. И многое другое, что уходит от нашего взгляда, являясь обыденным и закономерным.

Значительную часть урока заняла тема о насекомых и препаратах, которые можно было посмотреть, как невооруженным взглядом, так и под микроскопом. Окончанием этого события, стало бурное и эмоциональное обсуждение, совмещенное с чаепитием.

Престольный день в селе Днепровка Вольнянского благочиния

18 сентября отпраздновал свой престольный праздник храм в честь исповедника Феодосия Мелитопольского, который находится в селе Днепровка Вольнянского благочиния. Возглавил торжество благочинный протоиерей Вячеслав Гончаренко в сослужении духовенства благочиния.

Значительную часть молящихся составили приезжие и прихожане соседнего села. По окончании Божественной Литургии отец Вячеслав сказал проповедь о подвиге исповедничества нашего земляка. По сложившейся традиции, окончанием праздника стало угощение гостей.

Помещение, которое в данный момент используется как храм, находится в непосредственной близости от исторического места времен Великой отечественной войны, где форсировали Днепр. Интересным фактом, вызывающим особое чувство, является то, что актив храма состоит из бабушек, которым далеко за 80, а то и за 90! Но это не мешает им содержать храм в великолепном состоянии. 

Молебен в память о погибших

21 сентября принято считать Днем освобождения города Вольнянска от немецко-фашистских захватчиков, а также в этот день отмечается очередная дата основания города. В этом 2022 году после торжественного молебна в честь Рождества Пресвятой Богородицы, благочинный протоиерей Вячеслав Гончаренко и прихожане храма прошли к памятному захоронению почти 800 Героев Великой Отечественной войны, чтобы там совершить заупокойный молебен и возложить цветы к подножью памятника.

С незапамятных времен православные, свято веря во всесильную помощь Пресвятой Богородицы, неистово молились ей, стоя перед образами, как последнему прибежищу, последней надежде погибающих людей. Специальных молитв о погибших в бою воинах немного, но павшим солдатам, как и всем усопшим, необходима молитвенная помощь живых. Только живые могут обратиться к Богу с просьбой простить вольные и невольные согрешения тех, кто, вероятно, не успел покаяться перед своим последним боем. О таких воинах можно молиться как о скоропостижно (внезапно) скончавшихся.

Церковное Новолетие торжествовали в вольнянском храме

Пожалуй, самым незаметным православным праздником является Церковное новолетие, которое в церковном календаре торжественно именуется «началом индикта» и празднуется 14 сентября (1 сентября по старому стилю). Именно эта дата считается первым днем нового церковного года.

Последним же праздником, завершающим церковный год, является Успение Пресвятой Богородицы — 28 августа (по новому стилю), а первым праздником нового церковного года — Рождество Пресвятой Богородицы (21 сентября).

14 сентября все духовенство Вольнянского благочиния собралось в главном Свято-Владимирском храме чтобы вместе совершить особый молебен, в котором благодарили Бога за прожитый год и просили благословить наступивший новый по церковному Новолетию. Вместе с прихожанами православные священники молились о мире в нашей стране, просили защиты у Девы Марии. 

Футбольный турнир в честь 120-летия храма

Каждый год ко Дню своего основания вольнянский Свято-Владимирский храм устраивал традиционный турнир по мини футболу. В этом году наш православный храм отмечает 120-летие с момента своего основания. Кроме этого, небольшой юбилей - 30-летие, отмечает и Запорожская епархия.

При содействии директора ДЮСШ «Колос» И. Пилявского и в этом юбилейном году был проведен футбольный турнир между командами из сел Вольнянщины (футбольные клубы Павловка, Куприяновка и Антоновка) и Новониколаевки. Перед началом турнира все его участники минутой молчания почтили память лучшего нападающего ФК «Новониколаевка» М. Слизуна.

Упорная борьба игроков лучших местных футбольных клубов не оставила в стороне внимание болельщиков. Своими громкими речевками они ободряли свои любимые команды, придавая последним уверенности в своих силах и поджигая жажду победы.

Победу в турнире по мини-футболу на кубок Свято-Владимирского храма-2022 одержала команда ФК «Куприяновка», посвятившая ее юбилею Запорожской епархии, тем самым приняв участие в челлендже добрых пожеланий от духовенства, прихожан и обычных людей.

Благословение детей на обучение в вольнянском храме

Новый учебный год. Как много противоречий в данный момент вызывает это предложение. Во-первых, это, конечно же, связано с непростой ситуацией у нас в стране, а во-вторых, многие семьи сейчас оказались в еще большей финансовой яме, из-за чего не могут обеспечить детей необходимыми инструментами для успешного прохождения учебного года.

Но так или иначе, а каждый родитель практически ежеминутно молится о здоровье своих чад. По давно сложившейся традиции, в преддверии Дня знаний в вольнянском Свято-Владимирском храме проводится Благословение детей на обучение. Протоиерей Вячеслав Гончаренко вместе с прихожанами храма провел молебен о мире, здоровье и об хорошей учебе наших детей. По завершению молебна отец Вячеслав вручил всем детям в храме небольшой подарок.

Преображение Господа Бога в вольнянском храме

В вольнянском храме равноапостольного князя Владимира 19 августа в день Преображения Господа иерей Вячеслав Рябчун провел службу и окропил святой водой пришедших в храм прихожан с их корзинками, наполненными садовыми дарами.

Медовый спас в вольнянском храме

14 августа православный народ чтит память семи мучеников Макиавея. А еще в этот день в вольнянском Свято-Владимирском храме иерей Вячеслав Рябчун совершил празднество Всемилостивому Спасу и Пресвятой Богородице.

Празднество Всемилостивому Спасу и Пресвятой Богородице установлено по случаю знамений от икон Спасителя, Пресвятой Богородицы и Честного Креста во время сражений святого благоверного князя Андрея Боголюбского (1157-1174) с волжскими болгарами. После литургии прихожане со священником прошли крестным ходом вокруг храма.

Также в этот день начался Успенский пост – самый короткий, но строгий почти как Великий пост. Пост предваряет праздник Успения Божией Матери. А его первый день – Происхождение (или Изнесение: слово Происхождение означает крестный ход) Честных Древ Животворящего Креста Господня. В центр храма на утрени выносится Крест: до субботней вечерней службы все верующие могут ему поклониться.

В конце празднества отец Вячеслав окропил святой водой мед, который принесли в этот день в храм прихожане.

Поздравления от священника сельского храма

29 июля отметила свой День рождения одна из почтеннейших жителей Михайловской ОТГ, уроженка села Вольногрушевка — Гаврильченко Анна Федоровна. В этот день 93 года исполнилось прихожанке храма Апостолов Петра и Павла, который располагается в селе Богатыревка, оптимисту и человеку с активной жизненной позицией. Еще буквально пару лет назад, Анна Федоровна участвовала в составе ансамбля народной песни "Богатыряне".

прот. Алексий Уминский:

Это событие не обошлось без внимания иерея Константина Антонюка, окормляющего близлежащие храму сёла. Батюшка вручил имениннице букет цветов от всех прихожан вверенных ему приходов, пожелав здоровья и еще долгих лет жизни. Многия и благая лета, дорогая Анна Федоровна!

День рожде́ния — ежегодная дата — определённое число определённого месяца, — соответствующая дате рождения человека.

День рождения почему-то считают не тем праздником, который христианин должен отмечать. Но мы же отмечаем рождество Матери Божией, рождество Иоанна Крестителя, Господа нашего Иисуса Христа, – то есть дни рождения и Господа и великих святых.

Каждый наш день рождения в жизнь временную являет собой одновременно и рождение в жизнь вечную. Ведь всякий человек рожден на спасение, а не на погибель. И поэтому можно отмечать свой день рождения, как благодарение Богу за то, что Он даровал нам жизнь.

В этот день, вполне осознаваемый как праздник христианский, в храме причащаются, заказывают благодарственные молебны, и конечно же отмечают праздник вместе со своими друзьями. В этом нет ничего языческого.